Университетские конкурсы от М. Красикова, доцента кафедры этики, эстетики и истории культуры

Регіон багатонаціональний, і закарпатці здавна звикли толерантно ставитися до культурних особливостей кожного народу, що проживає на цих землях. Поряд з українцями мешкають тут угорці (мадяри), румуни, словаки, а ще й серед українців існують такі етнографічні групи, як гуцули, лемки, русини, що мають власні самобутні діалекти та традиції.

[Михайло Красиков, доцент кафедри етики, естетики та історії культури]
#7 от 25.03.2009
(З досвіду роботи етнографічного музею «Слобожанські скарби» ім. Г. Хоткевича)

Будь-яка навчальна методика чи виховна стратегія спрацьовує лише тоді, коли вона унікальна, неповторна – те, що називається «ноу-хау». Справжній послідовник якогось педагогічного методу – не старанний копіїст, а людина, яка прокладає свій шлях. Отже і наш досвід роботи – не для «наслідування», а для творчого осмислення.

Приватні спогади про етнографічну поїздку на Західну Україну в село Космач

При всем том, что Слободская Украина с середины XVII века являлась мощным мультикультурным котлом, в котором «плавились» представители многих народностей – греки, татары, калмыки, молдаване («волохи»), евреи, караимы, немцы, поляки, цыгане… – все-таки в наибольшей степени аккумулировала в себе интенции двух доминантных этносов – украинского и русского. И хотя украинская основа (підґрунтя) слобожанской культуры совершенно очевидна, но не надо забывать, что до 1991 года, а отчасти и позже, культура этого региона в немалой степени развивалась в р у с л е о б щ е р о с- с и й с к о й к у л ь т у р ы, и идеи национально-культурного изоляционизма никогда не пользовались тут популярностью не в силу «русификаторской политики» властей предержащих (которая, конечно, имела место и в царское, и в советское время), а в силу противоречия сложившимся нормам взаимоотношений разноэтичного населения края, основой которых были толерантность и взаимное ученичество....

Живописные места Слобожанщины.

Стаття написана за матеріалами понад 20-річних фольклорно-етнографічних досліджень автором Харківщини та друкованих праць слобожанських етнографів кінця XIX - початку XX століття