Творчество и экскурсии Красикова М.М.

16:53
О кафедре и музее

Перша в технічних вузах колишнього Радянського Союзу КАФЕДРА ЕТИКИ, ЕСТЕТИКИ І НАУКОВОГО АТЕЇЗМУ (з 1995 р. ЕТИКИ, ЕСТЕТИКИ ТА ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ) створена в ХПІ в 1977 р. Серед перших викладачів були доценти С.М. Шитова, В.П. Співак, С.Б. Коган, І.П. Кужельна, які визначили пріоритетний напрямок кафедральних наукових дослі-джень, пов’язаний з розвитком моральної та естетичної культури студента. Виховна робота стала однією з основних складових діяльності колективу кафедри. Великою популярністю користувались “клуби моральності” (доц. Ю.Д. Безрученко, І.П. Кужельна), вечори запитань та відповідей, конференції, що проводились спільно з масовим відділом наукової бібліотеки, тематичні екскурсії по місту. Доцент кафедри В.М. Сухарева протягом багатьох років була художнім керівником театру “Політехнік”. Кафедрою керували доценти С.М. Шитова (1977-1978), В.П. Співак (1978-1979), В.О. Лозовий (1979-1985). Майже двадцять років колектив очолює доцент О.П. Тарасова. В теперішній час викладачі з ученими ступенями складають 69% від всього викладацького складу. Колектив кафедри працює в галузі гуманітаризації вищої технічної освіти, розробки змісту і методики системного викладання гуманітарних дисциплін. Викладачами кафедри читаються курси по таких дисциплінах: “Культурологія”, “Релігієзнавство”, “Естетика”, “Етика”, “Етика ділових відносин”, підготовлені авторські курси, розроблено і постійно оновлюється науково-методичне забезпечення цих курсів.
ВИКЛАДАЧІ КАФЕДРИ здійснюють значну науково-дослідну роботу, приймають участь у міжнародних, всеукраїнських, регіональних та внутрівузівських науково-методичних конференціях. Наукові статті доцентів і аспірантів кафедри друкуються в українських і зарубіжних періодичних виданнях. Практично щороку асистенти кафедри вступають до аспірантури і готуються до захисту кандидатських дисертацій. Більш досвідчені викладачі підвищують свій науковий рівень у докторантурі, стають учасниками міжнародних програм та грантів.
Сьогодні спектр наукових інтересів викладачів кафедри включає в себе такі теми, як моральна культура, соціологія освіти, толерантність, колективна ідентичність, етнологія, фольклористика, художня культура України та ін.
Студенти охоче беруть участь у студентських наукових конференціях, диспутах, семінарах, що запроваджуються з участю кафедри. Зокрема, помітною подією в житті університету стала проведена в травні 2003 р. студентська конференція з нагоди 350-річчя заснування м. Харкова. Наукові доповіді студентів виявилися вельми цікавими, а багато з них мали дослідницький характер. В цих роботах розглядались як маловідомі факти з історії культури, моралі, релігії, так і складні проблеми сучасного культурного життя.
Протягом кожного семестру слухачами кафедральних курсів стають 5600 студентів стаціонару і близько 900 студентів-заочників. Невід'ємною складовою кафедри є УЧБОВО-МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ. Щодня його відвідують близько 200 студентів, які мають можливість підготуватися до занять, одержати необхідні рекомендації з підготовки до написання контрольних робіт та рефератів. В кабінеті представлена необхідна література: від методичних і навчальних посібників до енциклопедій і монографій вчених зі світовими іменами, а також додаткові тексти та методичні матеріали, підготовлені викладачами кафедри відповідно до тих курсів, які ними читаються. Тут можна познайомитися з деякими художніми творами, дізнатися про життя та діяльність видатних представників літератури і мистецтва. Регулярно в методкабінеті проводяться виставки курсових, дипломних художніх робіт студентів Академії дизайну і мистецтв. По завершенні виставки організуються зустрічі-диспути між студентами НТУ “ХПІ” і ХНАДМ. У кабінеті за багато років зібраний фонд кращих студентських робіт.
Вся література систематизована, каталогізована.
При кафедрі існує унікальний ЕТНОГРАФІЧНИЙ МУЗЕЙ “СЛОБОЖАНСЬКІ СКАРБИ”, директором якого є доцент кафедри М.М. Красиков і в якому представлені предмети народного побуту, рідкісні фотографії, фоно- та відеозаписи.
За сприянням кафедри раз на два тижні відбуваються засідання міжвузівського семінару “СВІТИ КУЛЬТУРИ", на яких слухачам надається можливість спілкування з цікавими та обдарованими людьми, залучення до світу мистецтва та літератури, до харківської поезії, знайомства з унікальними аудіо- та відео матеріалами.

© 2003 НТУ "ХПІ", Кафедра етики, естетики та історії культури 

Переглядів: 1830 | Додав: mihmih | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 1
0
1 vova   [Материал]
Створення музею, фонди та експозиція, діяльність.

Етнографічний музей «Слобожанські скарби» ім. Г. Хоткевича НТУ «ХПІ»: крок за кроком

М.М.Красиков, директор музею

Незважаючи на те, що офіційне відкриття етнографічного музею кафедри етики, естетики та історії культури Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» «Слобожанські скарби» ім. Г.Хоткевича відбулося 16 жовтня 1997р., фактично діяльність його почалася у 1995р., коли студентами та автором цих рядків було зібрано перші десятки експонатів, коли з’явилися перші екскурсанти, а головне — розпочалися фольклорно-етнографічні дослідження студентами традиційної народної культури (переважно Слобожанщини) та міських субкультур (дитячої, студентської, армійської, тюремної та ін.).

Кількісно зібрання музею невелике — понад 200 одиниць зберігання. Однак ми і не намагаємося накопичити якомога більше старих речей (тим більше при відсутності спеціального приміщення). Наша мета — дізнатися якомога більше про кожну річ: як вона сприймалася людиною традиційної народної культури, як використовувалась у магічних обрядах, які повір’я, прикмети, прислів’я з нею пов’язані. Речі, які в нас є, дають достатнє уявлення про характер матеріальної культури українців та росіян. Більшість експонатів датується 19 – 20ст. (хоча є речі і 18 і 17 ст.) і походить переважно з Східної України, Білгородщини та Курщини. Серед них — вишиті домоткані рушники, сорочки, фартухи, підзори; керсетки, пояси, личаки; прядка, веретено, мотовило, кужіль, гребні, елементи ткацького верстата; праник, рубель, качалка, залізні праски, кочерга, рогачі, чепіла, хлібна лопата; ночви, дерев’яна цеберка, коромисло, колиска, ступа, макогін, ваги, ковганки, ціпи, ярмо, серп, ключка, сажалка, істик, дерев’яне колесо,дерев’яна лопата з металевим наконечником (1880-хрр.), дерев’яний і глиняний посуд, кахлі (1830-хрр.), писанки, зразки обрядового печива, іграшки-свистунці, ікони, вишиті народні «картинки» і багато чого іншого.

Окрема експозиція — меморіальна, присвячена Гнатові Хоткевичу. Тут — фотографії та книги, подаровані Галиною Хоткевич, донькою письменника-фольклориста, випускника харківської «Техноложки».

Наприкінці 1997р. — на початку 1998р. у музеї експонувалася виставка малюнків самодіяльної художниці з с.Гонтів Яр на Валківщині Л.М.Ручки. Одна з кращих робіт Любові Миколаївни і зараз прикрашає музей, є його символом, як і робота сліпого художника Дмитра Дідоренка «Шлях». Музей був співорганізатором Першої міжнародної міждисциплінарної конференції «Побут. Ритуал. Традиція.», за матеріалами якої було видано збірку[1]. З 1999 р. музей є одним з організаторів щорічних обласних учнівських науково-практичних народознавчих конференцій. За матеріалами цих конференцій також були видані збірки[2].

Щорічно поповнюється архів музею: це студентські звіти про польові дослідження, фотографії, фоно- та відеозаписи. На їх основі підготований до видання 1-й том «Вісника» музею, присвячений традиційній народній культурі України, готується і другий том, присвячений сучасним міським субкультурам.

Музей за роки його існування відвідали сотні людей — студенти і викладачі ХПІ та інших вищих навчальних закладів, учні, краєзнавці, іноземні гості.

Залишаючись у повному розумінні цього слова само-діяльним і не одержуючи жодної копійки від держави (університету), музей діє сам. Це — важко. Дуже важко. Але, можливо, наш досвід — заперечення формули: «все вирішують гроші», яка для багатьох є апологією песимізму і бездіяльності.

[1] Материалы международной междисциплинарной конференции «Быт. Ритуал. Традиция.» – Харьков: Лествица Марии, 1998. – 208 с. – (Вестник Харьковского государственного университета. Сер. «Философия», №407).

[2] Кроковеє коло: Матеріали VII обласної учнівської наук.-практ. народознавчої конф. / За ред. М.М. Красикова та М.О.Семенової. – Харків: Фоліо, 2001. – 30 с.; Слобожанський Великдень: Матеріали VI обласної учнівської наук.-практ. народознавчої конф. / За ред. М.М. Красикова та М.О.Семенової. – Харків: Фоліо, 2001. – 35 с.; Кроковеє коло: Матеріали обласних учнівських наук.-практ. конференцій (2000 - 2002рр.) / За ред. М.М. Красикова та М.О.Семенової. – Харків: Ексклюзив, 2003. – 136 с.

Стаття публікується за згодою автора.

E-mail: krasikov@kpi.kharkov.ua

Джерело: http://www.irp.kh.ua/site....6195407


Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]